Публікації

БЕЗПРИТУЛЬНА СОБАКА: ДРУГ ЧИ ЗАГРОЗА?

БЕЗПРИТУЛЬНА СОБАКА: ДРУГ ЧИ ЗАГРОЗА?

Минулого тижня в мережу Інтернет потрапили страшні кадри, на яких жителі селища Чорноморське намагаються врятувати собак, які б’ються в судомах. Уже другий рік поспіль у середині осені невідомі розкидають по селищу отруєну їжу для тварин. Десятками гинуть не лише безпритульні, але й домашні улюбленці, за якими не встежили господарі. Жителі кажуть, що після завершення дачного сезону в селах і селищах Лиманського району з’являються зграї безпритульних собак. Зооактивісти б’ють на сполох, оскільки тварини не мають страждати через безвідповідальність людей, а ситуація повинна бути під контролем влади. «Лиманські факти» дізналися, як вирішують цю проблему в різних куточках району. 

МІТИНГ НА ЗАХИСТ ТВАРИН У ЧОРНОМОРСЬКОМУ

27 жовтня жителі селища Чорноморське вийшли на мітинг проти масових отруєнь вуличних тварин.

«У містечку немає нещеплених собак, усі стерилізовані. 2019 року селищна рада виділила 10 000 грн на стерилізацію тварин, іншу частину необхідних грошей ми збирали самі. Випадків нападу  собак на людей не було, а всі тварини, які загинули минулого тижня, жили в містечку  по 10-15 років і не були небезпечні  для жителів», – в один голос твердять місцеві любителі тварин.

«Жорстоке вбивство тварин – це не метод. Хочеш допомогти у вирішенні проблеми вуличних тварин – сфотографуй кошеня чи цуценя, забери на перетримку, розмісти оголошення і знайди маляті дім», – пропонує зоозахисниця з Чорноморського.

КРИЖАНІВСЬКИЙ ДОСВІД ВИЛОВУ ТВАРИН

«Ми ухвалили бюджетну програму для розв’язання проблеми безпритульних тварин. Знайшли в Одесі Комунальне підприємство «Центр екологічних проблем та ініціатив», що займається виловом собак, уклали з ним договір. Згідно з нашим законодавством, собак можна відловлювати для стерилізації з обов'язковою умовою – поверненням до середовища проживання. Звичайно, що кількість безпритульних собак у селі від цього не зменшиться», – розповідає заступник голови Крижанівської сільради Олексій Мельник.

За його словами, у призначений день до Крижанівки приїхала машина служби. Правда, жодної собаки не зловили: то собаки в зграї виявилися чіповані, тобто вже стерилізовані, то люди (захисники тварин) не дозволили забрати тварин, то служба з якихось своїх причин вирішила не забирати собак. До того ж вважається, що вилов тварин проблему не вирішить, бо на їхнє місце приходять інші,  оскільки люди їх підгодовують.

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ПО-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИ

«У центрі нашого села живе літня жінка. Вона щодня перебирає сміттєві баки й годує свою псарню залишками їжі звідти. На сьогодні біля цієї жінки постійно крутиться близько двох десятків собак. Причому ці пси не з маленьких», – розповідає активіст Сергій.

Інші жителі  зазначили, що кілька місяців тому в Олександрівці собаки напали на чотирьох людей протягом одного дня. Зрозуміло, що жителі села почали обурюватися, сільрада викликала фахівців, і ті зловили тварин. За тиждень собак, уже стерилізованих, повернули назад і випадково привезли із собою ще кілька тварин. Люди жартують: тепер якщо собака і вкусить, то він стерильний, тож не так прикро.

АКТИВІСТИ ДОБРОСЛАВА

«У кожному селі є волонтери, ми всі спілкуємося між собою. Якби влада співпрацювала з нами, ми б давно розв’язали питання з безпритульними тваринами. Я сама на своїй машині регулярно відводжу тварин до притулку або до клініки. Мені простіше це зробити самій, ніж просити селищну раду звернути увагу на це. У Доброслав часто підкидають собак із дач. Люди підгодовують їх влітку, грають із ними, тримають у дворі, а перед зимою шкода кинути просто так на порожній дачній ділянці, тож викидають їх на трасі біля селища», – розповідає активістка з Доброслава.

Наприкінці 2017 року селищна рада ухвалила програму зі стерилізації тварин. 2018 року двічі на місяць приїжджала служба, яка відловлювала і стерилізувала безпритульних тварин. А наразі цю службу викликають «на запит» активістів.

«Ми повідомляємо селищну раду про те, скільки собак потрібно простерилізувати. Працівники селищної ради викликають службу з й оплачують послугу стерилізації тварин. За цей рік таких ситуацій було декілька. Нещодавно на машині селищної ради ми здійснили три поїздки, аби стерилізувати бездомних котиків», – пояснюють активісти.

До розв’язання проблем безпритульних  тварин варто підходити централізовано, бажано на рівні держави, – вважають у сільрадах. У світовій практиці існує три основні методи: по-перше, реалізація схеми «вилов – стерилізація – повернення до місць проживання», по-друге, ізоляція в притулках, по-третє, ліквідація тварин. Часто ці методи комбінують.

Також експерти позитивно оцінюють практику податкового тягаря для власників собак. Наприклад, у Німеччині розмір податку складає 150 євро на рік за одну собаку, 300 євро – за другу, третю тощо. Ці гроші бюджет населеного пункту може використовувати на собачі притулки та інші потреби тварин, які потрапили в біду. Для порівняння: в Україні також існує комунальний податок на собаку, але його розмір – від 2 до 8 грн на місяць, та й платять його далеко не всі.

 А поки єдиного закону немає, люди діляться на два табори: ті, хто знищують безпритульних собака, і ті, хто захищають їх. І єдине, що може зробити кожен  із нас, – це відповідально ставитися до тих, кого ми приручили.


Галерея




У вас є, що нам розповісти?
Поділіться з нами, заповнивши форму!