Публікації

ХАЙ БУДЕ СВІТЛО! ЧЕРЕЗ 18 РОКІВ У БУДИНКУ ПЕНСІОНЕРІВ З'ЯВИЛАСЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ

ХАЙ БУДЕ СВІТЛО! ЧЕРЕЗ 18 РОКІВ У БУДИНКУ ПЕНСІОНЕРІВ З'ЯВИЛАСЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ

У сучасному світі все складніше собі уявити побут без зручностей – електроенергії, регулярного водопостачання, каналізації, доступу в інтернет. Коли в новинах читаєш про підготовку до експедиції на Марс і прорив у розвитку штучного інтелекту, ледве віриться, що є місця, крім поселень у джунглях, де люди живуть без електроенергії.

Не віриться, але й таке можливо: у XXІ столітті в с. Шевченкове-Кут пенсіонер Василь Плачінта з дружиною Людмилою прожили без електроприладів та електроенергії 18 років!

"Ми зверталися по допомогу кілька разів, але давно втратили надію. Як печерні люди жили при свічках. Пристосувалися: телефон ходили заряджати до сусідів, новини дізнавалися в них же. Лише раз чи два на рік я їжджу в районний центр. Весь час тут, біля будинку", – розповідає Василь Плачінта.

"У теплу пору року ми вдома тільки спимо, більшість часу проводимо на городі чи біля будинку. Навіть їжу готуємо на вулиці", – підказує дружина Василя, Людмила.

Не дарма кажуть, що людина до всього звикає, літні люди давно змирилися з життям у темряві. Не було сил знову звертатися по допомогу, та й надії не залишилося, що питання з електропостачанням вирішиться.

Тривогу 2 місяці тому забив їхній новий сусід Максим Ломов. Молодий чоловік, дізнавшись про біду людей похилого віку, озвучив проблему голові райдержадміністрації Василю Приймаку через соцмережу Фейсбук.

«Спершу я не повірив, що таке може бути. Подумав, що це якась помилка. Ми зв’язались з  господарем будинку і виявилось, що він викупив будинок у колгоспу без електрокомунікацій ще 18 років тому. І через проблему з документацією увесь цей час жив без світла. Ми знайшли вихід із ситуації. Домовились із РЕМом, залучили позабюджетні кошти на оплату проекту. Я вдячний керівництву РЕМу Захару Дерикоту, що пішов нам на зустріч у цьому питанні, також дякую місцевим активістам Максиму Ломову та Ігорю Виличенку за цей сигнал, за допомогу, за їхню людяність та небайдужість», - прокоментував ситуацію очільник району Василь Приймак.

До речі, саме Ігор, який підвозив Василя на машині до РЕМ, просив, щоб селищна рада виділила кабель. Зрештою довгоочікувану електроенергю провели в одну з кімнат.

«Вкрутити лампочку і телефон тепер зарядити можна. Правда, проводка в нас стара, потрібно міняти, та й електрика треба викликати, сам я не впораюсь», – розповідає Василь.

Тепер Василь мріє про радіоточку, а його дружина – про електроплиту та телевізор. Дивно все-таки влаштована людина. Багато речей, які ми звикли сприймати як належне і майже не цінуємо, для когось є мрією.


Галерея




У вас є, що нам розповісти?
Поділіться з нами, заповнивши форму!