Публікації

ПОКЛИКАННЯ – РЯТУВАТИ ЖИТТЯ: ІСТОРІЯ ВЕТЕРАНА-ПОЖЕЖНОГО

ПОКЛИКАННЯ – РЯТУВАТИ ЖИТТЯ: ІСТОРІЯ ВЕТЕРАНА-ПОЖЕЖНОГО

Вони гасять пожежі, реанімують людей і навіть знімають котів із дерев. Вони – рятівники.  З нагоди їхнього професійного свята, яке відзначали 17 вересня, ми зустрілися з унікальною людиною із села Трояндове. Наш герой з дитинства бачив себе художником і навіть пів року навчався у Санкт-Петербурзькому інституті живопису, скульптури та архітектури імені  Рєпіна. Однак вийшло так, що майже понад 30 років свого життя він присвятив доброчесній справі пожежника. Ми зустрілися з Олексієм Дмитровичем Скрипником після чергової зміни, і він поділився з нами своїми історіями.

 «Пожежна охорона – це специфічна робота, але якщо туди потрапив і протримався рік, після цього піти звідти вже важко. Люди там настільки об’єднані, наче у справжній родині. А коли ти біжиш на виклик, то отримуєш заряд енергії від того, що допомагаєш людям», – зізнається Олексій Дмитрович.

Завдяки бажанню допомагати людям одного разу Олексій Дмитрович знайшов друга на все життя.

«Я йшов з роботи додому і проходив через ринок у селищі Котовського. Бачу – стоїть натовп, а на землі лежить чоловік без свідомості. В одній руці кульок з пиріжками, в іншій – гаманець із грошима. Як виявилося,  подавився шматочком і втратив свідомість. Я надав першу допомогу і, привівши до тями, відвів до дружини, яка торгувала на лотку. Вона спочатку почала сваритися, а як дізналася, що сталося, кинулася обіймати чоловіка зі сльозами на очах.  А за кілька днів, коли я був удома, той чоловік приїхав на машині й привіз 20 кг риби. Я почав відмовлятися, а  він і каже: “Ви ж мені життя врятували”. І відтоді почалася наша дружба».

Та одного разу відданість професії ледь не забрала в нашого героя життя.

«Тоді була пожежа найвищого рангу в чотириповерховій будівлі. Це було взимку, саме на ту добу прогнозували пік найнижчої температури – 300С морозу. Пожежа розпочалася біля входу на другий поверх приблизно опівночі. Усі люди були вдома, і ніхто не міг вийти. Ми приїхали перші, і за допомогою драбини та запасних виходів вивели близько 50-60 осіб. На третьому поверсі сильно горіло приміщення, і я зі стволом підіймався драбиною наверх. Коли до вікна лишилося близько 50 см, стався вибух  і віконну раму викинуло аж на дорогу. Це вибухнув газовий балон. Заступник начальника управління з реагування на надзвичайні ситуації почав кричати, аби я злазив, бо злякалися всі, але ж я розумів, що все одно потрібно гасити. Тоді було дуже складно працювати, бо через  мороз вода замерзала в рукавах. Після пожежі ми навіть не змогли зібрати їх у скатку: по три-чотири метри загинали й закидали на машину. Так само і драбини не змогли поєднати до купи (по 10-15 метрів), тож ми їх  так і везли», – згадує Олексій Дмитрович.

А на одній із пожеж у Фонтанці, попри всю серйозність ситуації, часом знайшлася хвилинка для гумору. На нижніх поверхах п’ятиповерхівки сталося загоряння, тому люди подалися на дах. «Я піднявся наверх, а темно так, що нічого не видно. Запитую: “Де тут жінка з дитиною?”.  Люди відповідають, що немає серед них такої. Я здивувався, бо стояла ж тут, куди поділася? А виявилося, що дитинка – то собачка, яку жінка міцно притискала до себе. І тут всіх накрило хвилею сміху, а я бігом виправдовуватися: “Ну це ж також дитя», – ділиться ще однією історією пожежний.

І справді, випадків у житті рятівників стільки, що можна книгу написати, але коли справа до душі, кинути її неможливо. У 45 років Олексій Дмитрович пішов на пенсію, аби присвятити себе малюванню. На вулицях та у двориках Одеси й зараз можна побачити багато його робіт на різну тематику. Та його вистачило лише на рік. «Я знову повернувся у професію і вже четвертий рік працюю пожежним. Наразі мені вже 51», – посміхається чоловік. Утім, своєму хобі він також присвячує час: малює картини й портрети на замовлення, розписує стіни.

Ми всією редакцією газети «Лиманські факти» вітаємо рятівників і ветеранів пожежної служби із професійним святом і щиро дякуємо за вашу сумлінну і шляхетну працю!




У вас є, що нам розповісти?
Поділіться з нами, заповнивши форму!