Публікації

ЯКЩО НА КАРАНТИНІ “ЇДЕ КРИША” ЧИ ПОТРЕБУЮТЬ ЖИТЕЛІ ЛИМАНЩИНИ ДОПОМОГИ ПСИХОЛОГА

ЯКЩО НА КАРАНТИНІ “ЇДЕ КРИША”  ЧИ ПОТРЕБУЮТЬ ЖИТЕЛІ ЛИМАНЩИНИ ДОПОМОГИ ПСИХОЛОГА

Карантин вплинув на кожного з нас. Хтось залишився на самоті й без роботи, а хтось – із постійно потребуючими уваги дітьми. І все це приправляється щедрою порцією невтішних новин та прогнозів. У великих містах, де люди вже місяць мають сидіти у чотирьох стінах, все більше тих, хто потребує допомоги психолога, аби подолати  депресивний стан. Проте в селах Лиманського району є свої методи, за допомогою яких люди знаходять психологічну рівновагу. 

ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ПОСТІЙНОГО ПЕРЕБУВАННЯ ВДОМА

Жителі Лиманського району, із якими нам удалося поспілкуватися, намагаються дотримуватися всіх вимог карантинного режиму. Комусь це дається легко, а хтось трохи важче адаптується до нових умов життя.

Наприклад, для вчительки з Олександрівки Людмили карантин дав можливість приділити більше часу собі та своїй родині, однак робота дозволяє їй не загрузнути у щоденній рутині.

«Мій настрій часто змінюється: коли я проводжу уроки, стаю трохи веселішою, а після перегляду новин у мене зазвичай песимістичний настрій. Загалом намагаюся відволікатися. Те, що я проводжу дистанційно уроки, тримає мене в тонусі. Діти мають бачити, що вчителька у формі», – розповідає Людмила.

Жінка живе на околиці села в приватному будинку, що зараз дало можливість зайнятися здоров’ям і справами, на які раніше не вистачало часу.

«Почала вранці бігати, щоб хоч якось дотримуватися режиму дня, і сусідку свою теж “підговорила”. Беру із собою телефон, і 45 хвилин бігаємо або активно ходимо. З’явився час і город привести до ладу, він у мене ще ніколи не був у такому ідеальному стані», – сміється Людмила.

Медсестра з Доброслава Ольга поділилася думкою, що карантин піде всім лише на користь.

«Ми дивимося новини, і, звичайно, нас усе насторожує. Нам трохи пощастило, що живемо в приватному будинку та можемо без перешкод вийти подихати свіжим повітрям. Ми відволікаємося роботою, тоді всі негативні думки відходять на другий план. Майже щодня в нас прибирання в домі, біля будинку або на городі. Звичайно, синові сумно вдома, він хоче з однолітками спілкуватися, але ми намагаємося його теж залучати до роботи. Я вважаю, що просто треба перечекати цей період, це для нашого спільного блага», – каже медична працівниця.

Інша жителька Лиманського району Ольга, яка працює в Крижанівській сільраді, пояснила, що впоратися з негативом їй допомагає робота та маленька донька.

«Спочатку було досить тривожно, а зараз вже якось адаптувалися до нових умов. Дуже допомагає те, що я працюю. Звичайно, в іншому режимі, але хоч якась зайнятість допомагає відволікатися час від часу», – ділиться переживаннями жінка.

Проте найважчим завданням на карантині для неї стало вигадування, як зацікавити дитину дошкільного віку.

«Моя донька дуже активна, тому її постійно треба чимось займати. Оскільки ми живемо у приватному будинку, наша маленька помічниця завжди готова взятися до роботи. Ми вже город засадили, фарбуємо літній будиночок, учимо її підмітати подвір’я і саджати квіти. Так – і донька рада, і в домі завжди гарно», – каже Ольга.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ТА НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ

По всій Україні правоохоронці зазначають незначне зростання кількості викликів щодо домашнього насильства. Але в Лиманському районі ситуація під час карантину не змінилася. Членкиня мобільної бригади з надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства в Лиманському районі Катерина Постол запевняє, що за весь період дії карантинних обмежень жоден житель не звернувся до них за допомогою.

«Ми й без звернень надаємо психологічну допомогу, оскільки наші фахівці систематично телефонують членам сімей, які перебувають у нас на обліку. За період карантину до нашої служби не надійшло жодного дзвінка щодо домашнього насильства в сім`ї. Люди звикли одразу дзвонити на номер «102» в таких випадках, а ми вже потім беремо номери телефонів звідти та опрацьовуємо їх», – розповідає Катерина.

На думку фахівчині, найбільше карантин має вплив на психологічний стан дітей та пенсіонерів: «Зараз такий великий інформаційний потік, що це не кожен витримає. Особливо тривожність батьків відбивається на дітях. Страждають від тривожності й літні люди, які звикли дивитися новини й брати  все близько до серця. Я раджу поменше дивитися телевізор та абстрагуватися від новин. Для тих, хто живе у приватних будинках, є прекрасна можливість зайнятися садівництвом, – це дає трохи розрядки. Хто живе у квартирі, може  присвятити час кулінарії або вишиванню, а із  сім`єю пограти в настільні ігри – можливостей безліч, було б бажання».

Зрештою, ми не можемо вплинути на карантин та зовнішні загрози, однак у нас є можливість використати цей час із максимальною користю для себе та своєї родини.




У вас є, що нам розповісти?
Поділіться з нами, заповнивши форму!